силачка

[sɪlɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рослинний засіб, що використовується в народній медицині для надання сили, підвищення тонусу організму; загальна назва для лікарських рослин з таким ефектом (наприклад, елеутерокок, женьшень, родиола рожева).

  2. (переносно) Людина, яка володіє великою фізичною силою, витривалістю; могутня, кремезна особа (частіше про жінку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силачка, р. силачки, д. силачці, з. силачку, о. силачкою, м. силачці, к. силачко

Більше записів