Значення
-
Силаботонізм — фонетичне явище, при якому наголос у слові закріплюється за певним складом (наприклад, за першим, другим або останнім) і є нерухомим для всієї системи відмінювання чи словотвору, що є характерною рисою для деяких мов (наприклад, чеської, угорської).
-
Силаботонізм — тип наголошування в мові, за якого позиція наголосу в слові визначається відносно меж слова (початку чи кінця) і залежить від кількості складів, на відміну від вільного (змінного) наголосу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. силаботонізм, р. силаботонізму, д. силаботонізмові, з. силаботонізм, о. силаботонізмом, м. силаботонізмі, к. силаботонізме