сигнум

1. (в античній нумізматиці) позначка на монеті, яка вказує на місце її карбування або належність до певної майстерні.

2. (в історії та палеографії) скорочений підпис, особливо імператорський, у візантійських документах; монограма.

3. (в математиці) функція дійсного числа, яка визначає його знак: повертає +1 для додатних чисел, -1 для від’ємних та 0 для нуля.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |