Значення
-
(в античній нумізматиці) позначка на монеті, яка вказує на місце її карбування або належність до певної майстерні.
-
(в історії та палеографії) скорочений підпис, особливо імператорський, у візантійських документах; монограма.
-
(в математиці) функція дійсного числа, яка визначає його знак: повертає +1 для додатних чисел, -1 для від’ємних та 0 для нуля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сигнум, р. сигнуму, д. сигнумові, з. сигнум, о. сигнумом, м. сигнумі, к. сигнуме