сигнатурка

[sɪɦnɑturkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на виданні художньої літератури, зокрема сучасної української прози, поезії та перекладів.

  2. (Рідко, у спільнотах) Невелика, часто рукописна або роздрукована позначка (підпис, символ, короткий текст), яку залишають у книзі, блокноті або на іншому носії як особистий автограф або знак для ідентифікації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сигнатурка, р. сигнатурки, д. сигнатурці, з. сигнатурку, о. сигнатуркою, м. сигнатурці, к. сигнатурко

Більше записів