1. Патологічний, нав’язливий страх захворіти на сифіліс, що є різновидом іпохондрії та проявляється постійною тривогою, підозрами на наявність хвороби попри відсутність об’єктивних симптомів і медичних підтверджень.
2. У ширшому, побутовому значенні — надмірна, невиправдана побоювання зараження сифілісом, що часто призводить до неадекватної обережності в побуті або соціальних контактах.