сидні

Тлумачення із “Словника української мови”* С И ДНІ , ів, мн., розм. Те саме , що сідн и ці . Куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з’їхав аж на самі сидні ( Кол ., На фронті .., 1959, 51). Тлумачення із “Словника української мови”* С И ДЕНЬ , дня, ч., розм. Малорухлива , пасивна , бездіяльна людина . Оце ще сидень , – і між люде ніколи не вийде ! (Сл. Гр.). @ С и днем сид і ти : а) сидіти довгий час , не встаючи . Гості самі сиднем сидять на лавках ( Рибак , Переясл. Рада , 1953, 273); б) перебувати де-небудь постійно , не виходячи , не виїжджаючи . – Частіше до нас ходи , – чого тобі там сидіти сиднем ? З нудьги згинеш ! – казав Гордій Демидові (Гр., II, 1963, 88); Настя сиднем сидить вдома (Речм., Весн. грози , 1961, 262); С и дні справл я ти – нічого не робити ; нічим не займатися . Електрика за все нам одробляє, І ми , звичайно , сиднів не справляєм (Вирган, В розп. літа , 1959, 229). Тлумачення із “Словника української мови”* СИДН Я , і , ж., розм. 1. Дія і стан за знач. сид і ти 1 – 5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою , сінокіс його перестоював , а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах , бо , як говорили люди , Кузьма за лежнею не знав сидні ( Стельмах , II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Н.- Лев ., V, 1966, 208); Вони не уважають , що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Л.Укр., III, 1952, 491). 2. Неробство , ледарство , байдикування .