Значення
-
Сибілянт — приголосний звук, що утворюється з вузькою щілиною між органами мовлення, через яку з силом виходить повітря, створюючи характерний шиплячий шум; шиплячий звук (наприклад, [с], [з], [ш], [ж]).
-
Сибілянт — літера, що позначає такий звук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сибілянт, р. сибілянта, д. сибілянтові, з. сибілянт, о. сибілянтом, м. сибілянті, к. сибілянте