Значення
-
Сибіла — у давньогрецькій та римській міфології та релігії — пророчиця, жриця-віщунка, яка пророкувала майбутнє, часто в екстатичному стані, перебуваючи в печері або біля джерела.
-
Сибіла — у переносному значенні — жінка-віщунка, пророчиця; жінка, що передбачає майбутнє або говорить загадковими, важко зрозумілими істинами.
-
Сибіла — власна назва найвідоміших давніх пророчиць, які діяли в різних місцевостях (наприклад, Кумська сибіла, Дельфійська сибіла); згодом їх число в традиції зросло до десяти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сибіла, р. сибіли, д. сибілі, з. сибілу, о. сибілою, м. сибілі, к. сибіло