1. (у давньогрецькій міфології) один з епітетів бога Діоніса, що означає “шумливий”, “буйний” або “той, хто вирушає в похід”.
2. (переносно, книжн., заст.) гуляка, бешкетник, той, хто веде розгульне, безтурботне життя; сибарит.
сибазон
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |