сяжок

[sjɑʒok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “сяжень” — стародавньої міри довжини, що дорівнювала розмаху рук (приблизно 1,78 метра); маленький сяжень.

  2. (у множині “сяжки”) Розмовна назва довгих вусиків (антен) у комах, наприклад, у метеликів або жуків.

  3. (переносне значення, розмовне) Про довгі й тонкі предмети, що нагадують вусики (наприклад, рослинні пагони).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сяжки, р. сяжок, д. сяжкам, з. сяжки, о. сяжками, м. сяжках, к. сяжки

Більше записів