Значення
-
(у літературі, поезії) яскраве сяяння, світіння, що розливається навколо; променисте світло, блиск, зазвичай пов’язане з високим, неземним чи божественним явищем.
-
(переносно) внутрішній блиск, духовна велич, осяяння, що випромінює людина або явище; аура величі, слави або святості.
-
(у власних назвах, мистецтві) може вживатися як поетична назва для позначення джерела світла (наприклад, сонця, зірки) або як метафоричний образ у назвах творів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сяєво, р. сяєва, д. сяєву, з. сяєво, о. сяєвом, м. сяєві, к. сяєво