1. (у літературі, поезії) яскраве сяяння, світіння, що розливається навколо; променисте світло, блиск, зазвичай пов’язане з високим, неземним чи божественним явищем.
2. (переносно) внутрішній блиск, духовна велич, осяяння, що випромінює людина або явище; аура величі, слави або святості.
3. (у власних назвах, мистецтві) може вживатися як поетична назва для позначення джерела світла (наприклад, сонця, зірки) або як метафоричний образ у назвах творів.