Значення
-
(як загальний термін) Яскраве світіння, випромінювання світла; блиск, променистість.
-
(переносне) Внутрішній блиск, духовна чи емоційна яскравість, що виявляється у зовнішності; променистість, світлість.
-
(у релігійному та поетичному контексті) Божественне, надприродне світло, що символізує благодать, священність чи просвітлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сяяння, р. сяяння, д. сяянню, з. сяяння, о. сяянням, м. сяянні, к. сяяння