сявкання

Значення

1. Власна назва, що позначає український фольклорний обряд, пов’язаний з зустріччю весни та закликанням птахів, який традиційно відбувається 22 березня (за старим стилем 9 березня) — у день Сорока мучеників (народна назва «Сороки»); у цей день діти вигукують спеціальні віршовані заклики («сявканки») та обходять оселі з символічними пташками-випічками.

2. (у значенні загального терміна) Дія за значенням дієслова «сявкати»; виголошування весняних закличок-«сявканок» під час відповідного обряду.

Правопис та відмінювання