свистіння

1. Дія за значенням дієслова “свистіти“; утворення високого, різкого звуку за допомогою стисненого повітря, що проходить крізь вузький отвір між губами або через спеціальний пристрій.

2. Високий, різкий, протяжний звук, що виникає при швидкому русі повітря або предмета в повітрі (наприклад, вітру, кулі, птаха).

3. Характерний звук, що супроводжує деякі фізіологічні процеси (наприклад, утруднене дихання при хворобах дихальних шляхів).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |