свинцювання

[sʋɪnt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Процес нанесення тонкого шару свинцю на поверхню металу або іншого матеріалу для захисту від корозії, поліпшення зовнішнього вигляду або надання певних технічних властивостей.
(Медицина, істор.) Лікувальна процедура, при якій препарати свинцю (наприклад, ацетат свинцю) застосовувалися зовнішньо (у вигляді примочок, мазей) або внутрішньо при деяких захворюваннях шкіри та слизових оболонок.
(Технологія, друкарство) В історії набору та друку — процес встановлення між рядками набору смужок (шпонів) з типографського сплаву на основі свинцю для збільшення інтерліньяжу (міжрядкового інтервалу).

Граматичні форми:

н. свинцювання, р. свинцювання, д. свинцюванню, з. свинцювання, о. свинцюванням, м. свинцюванні, к. свинцювання