1. Стиль джазової музики, що виник у 1930-х роках, характерний чіткою ритмічною основою, пульсацією (так званим “гойданням” — swing) і ансамблевою манерою виконання, при якій мелодію веде одна група інструментів, а їй відповідає або імпровізує інша.
2. Парний танець, що розвинувся на основі музики в стилі свинг (лінди-хоп, чарльстон, бугі-вугі тощо), характерний активною роботою ніг, імпровізацією та енергійними, часто акробатичними рухами.
3. У спорті (гольф, бейсбол) — фаза розмаху, замах для удару по м’ячу ключкою або битою.
4. Ритмічна манера виконання в джазі, коли тривалість нот у парі зміщується: перша звучить довше, а друга — коротше, що створює ефект “гойдання” та динамічного руху.
5. Широке коливальне або маятникове рух; розгойдування.