Значення
-
Чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “свят-” (святий, світлий) та “-слав” (слава), що означає “той, хто має святу славу” або “святославний”.
-
Історична особа, найвідомішим носієм якого був київський князь Святослав Ігорович (Х ст.), прозваний Хоробрим, син княгині Ольги та батько Володимира Великого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. святослав, р. святослава, д. святославові, з. святослава, о. святославом, м. святославі, к. святославе