1. Чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “свят-” (святий, світлий) та “-слав” (слава), що означає “той, хто має святу славу” або “святославний”.
2. Історична особа, найвідомішим носієм якого був київський князь Святослав Ігорович (Х ст.), прозваний Хоробрим, син княгині Ольги та батько Володимира Великого.