святобливість

Святобливість — надмірна, часто лицемірна побожність, демонстрація релігійної ревності та праведності, що не відповідає внутрішнім переконанням або реальній поведінці людини; благочестя напоказ.

Святобливість — властивість або поведінка святобливця; формальне, зовнішнє дотримання релігійних норм і обрядів без відповідного духовного наповнення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |