святець

1. Релігійний подвижник, який за своє благочестя, праведне життя та вшанування церквою визнаний святим.

2. Переносно: дуже доброчесна, самовіддана людина, яка присвячує себе служінню високим ідеалам або іншим людям.

3. Застаріле або іронічне: благочестива, набожна людина, яка строго дотримується церковних правил і обрядів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |