Святенність — власна назва, яка може вживатися як ім’я особи (наприклад, жіноче ім’я) або топонім, що походить від слова “святий” та вказує на приналежність до сакральної сфери, благодаті.
Святенність — у релігійному контексті: стан, якість або титул особи, місця чи предмета, що визнані святими, наділені особливою благодаттю, божественною присутністю та гідні шанування (аналогічно до “святості”, але з відтінком власного іменування).