свядек

[sʋjɑdɛk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Розмовне, часто іронічне позначення релігійної людини, яка демонстративно, настирливо та фанатично дотримується обрядів і правил своєї віри, нав’язуючи свої погляди оточенню.

  2. Переносно — людина, яка з надмірною, показною ретельністю та педантизмом дотримується будь-яких формальних правил або доктрин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свядек, р. свядека, д. свядекові, з. свядек, о. свядеком, м. свядекові, к. свядеку

Більше записів