свяченина

[sʋjɑt͡ʃɛnɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Страви, які освячують у церкві на Великдень, а також загалом пасхальні святкові страви та продукти (пасха, паска, ковбаси, яйця тощо).

  2. Обрядове розговіння цими освяченими стравами після пасхальної служби.

  3. У переносному значенні — надзвичайно смачна, празнична або бажана їжа (часто вислів «ні свяченина»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свяченина, р. свяченини, д. свяченині, з. свяченину, о. свячениною, м. свяченині, к. свяченино

Більше записів