своєкоштник

[sʋojɛkoʃtnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка навчається в навчальному закладі за власний рахунок, а не за державним коштуванням (стипендією).

  2. У дореволюційній Російській імперії — студент університету або іншого вищого навчального закладу, який вносив плату за навчання, на відміну від казеннокоштника, що утримувався за державний кошт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. своєкоштник, р. своєкоштника, д. своєкоштникові, з. своєкоштника, о. своєкоштником, м. своєкоштникові, к. своєкоштнику

Більше записів