Властивість або якість людини, що виявляється в прагненні до власної вигоди, користі, часто зі шкодою для інших; егоїзм, корисливість.
своєкорисливість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови