Значення
-
Властивість або якість людини, що виявляється в прагненні до власної вигоди, користі, часто зі шкодою для інших; егоїзм, корисливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. своєкорисливість, р. своєкорисливості, д. своєкорисливості, з. своєкорисливість, о. своєкорисливістю, м. своєкорисливості, к. своєкорисливосте