сволок

[sʋolok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Горизонтальна балка, що спирається на стіни або стовпи та слугує опорою для покрівлі або перекриття в традиційній українській дерев’яній архітектурі.

  2. Застаріла назва для будь-якої товстої дерев’яної балки, що використовується в конструкції будівлі.

  3. У переносному значенні — основа, опора, головна несуча конструкція чогось (наприклад, ідеї, організації).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сволок, р. сволока, д. сволокові, з. сволок, о. сволоком, м. сволокові, к. сволоку

Більше записів