свобідний
[sʋobidnɪj] Прикметник
Значення
-
Який не залежить від зовнішньої сили, не перебуває в підпорядкуванні, не має обмежень у своїх діях, волевиявленні; незалежний.
-
Який не стримується, не обмежується нічим у своєму розвитку, прояві; нічим не зв’язаний.
-
Який не зайнятий справами, роботою; який має вільний час.
-
Який не зайнятий ким-, чим-небудь, не використовується; вільний.
-
Позбавлений певних обмежень, перешкод; не утруднений нічим.
-
Який не знаходиться в ув’язненні, в неволі.
-
Який легко та безперешкодно рухається, діє; не стиснений, не зв’язаний (про рухи, течію тощо).
-
Який не є обов’язковим, не має примусового характеру.
-
Який не має суворого дотримання правил, норм; невимушений, неофіційний.
Правопис та відмінювання
н. свобідний, р. свобідного, д. свобідному, з. свобідного, о. свобідним, м. свобіднім