свобідний

[sʋobidnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який не залежить від зовнішньої сили, не перебуває в підпорядкуванні, не має обмежень у своїх діях, волевиявленні; незалежний.

  2. Який не стримується, не обмежується нічим у своєму розвитку, прояві; нічим не зв’язаний.

  3. Який не зайнятий справами, роботою; який має вільний час.

  4. Який не зайнятий ким-, чим-небудь, не використовується; вільний.

  5. Позбавлений певних обмежень, перешкод; не утруднений нічим.

  6. Який не знаходиться в ув’язненні, в неволі.

  7. Який легко та безперешкодно рухається, діє; не стиснений, не зв’язаний (про рухи, течію тощо).

  8. Який не є обов’язковим, не має примусового характеру.

  9. Який не має суворого дотримання правил, норм; невимушений, неофіційний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свобідний, р. свобідного, д. свобідному, з. свобідного, о. свобідним, м. свобіднім

Більше записів