свіжовикопаний

[sʋiʒoʋɪkopɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який нещодавно, тільки-но викопаний з землі (про коренеплоди, рослини тощо).

  2. Переносно: про щойно знайдені, виявлені артефакти, документи, факти, які раніше не були відомі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свіжовикопаний, р. свіжовикопаного, д. свіжовикопаному, з. свіжовикопаного, о. свіжовикопаним, м. свіжовикопанім

Більше записів