Значення
-
Високий церковний свічник для кількох свічок, який використовується під час богослужіння в християнських храмах, зокрема в православ’ї та греко-католицизмі; часто має вигляд розгалуженого деревоподібного підсвічника.
-
(переносне значення, високий стиль) Джерело духовного світла, просвіти, мудрості; людина, яка своєю діяльністю, знаннями чи творчістю освітлює шлях іншим, висока духовна авторитетна особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світиця, р. світиці, д. світиці, з. світицю, о. світицею, м. світиці, к. світице