світик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “світ”, що вживається для позначення світу як чогось близького, дорогого або невеликого за масштабами (наприклад, у літературній мові або діалектах).

2. Рідкісне діалектне позначення невеликого джерела світла, ліхтарика або свічки.

3. У переносному значенні — людина, яка є джерелом радості, надії або духовного просвітлення для оточення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |