Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “світ”, що вживається для позначення світу як чогось близького, дорогого або невеликого за масштабами (наприклад, у літературній мові або діалектах).
-
Рідкісне діалектне позначення невеликого джерела світла, ліхтарика або свічки.
-
У переносному значенні — людина, яка є джерелом радості, надії або духовного просвітлення для оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світик, р. світик, д. світик, з. світик, о. світик, м. світик, к. світик