1. Філософсько-психологічний термін, що означає сукупність уявлень, почуттів, переживань і настроїв людини, через які вона сприймає, осмислює та емоційно реагує на навколишній світ у цілому; загальне, часто несвідоме, відчуття світу та свого місця в ньому.
2. У мистецтві та літературі — специфічний емоційно-образний спосіб відображення дійсності, характерний для певного твору, автора, художнього напряму чи епохи, що виражає їхню основну духовну тональність і ціннісні орієнтації.