Значення
-
(у християнстві) Світла, праведна, благочестива людина, яка живе за Божими заповідями; праведник, святий.
-
(переносно, високо) Людина, що своїм життям, мудрістю чи діяльністю просвітлює, осяює оточення, несе добро і духовне світло; духовний авторитет, наставник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світота, р. світоти, д. світоті, з. світоту, о. світотою, м. світоті, к. світото