Значення
-
Високий стовп, башта або інша споруда з джерелом світла на вершині, що служить орієнтиром для мореплавців або вказівником шляху на суші; маяк.
-
Переносно: той, хто чи те, що висвітлює шлях, вказує правильний напрямок у житті, науці, суспільстві; провідна ідея, просвітитель, джерело знань.
-
Застаріла назва смолоскипа або факела.
-
Рідкісна назва світильника, лампи, джерела світла.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світоч, р. світоча, д. світочеві, з. світоч, о. світочем, м. світочеві, к. світочу