світловколювання

[sʋitloʋkoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізичне явище зміни напряму поширення світлової хвилі (променя) при її переході з одного оптичного середовища в інше з іншою оптичною густиною.

  2. У переносному значенні — різка, несподівана зміна напряму діяльності, поглядів, поведінки, подібна до зламу променя світла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світловколювання, р. світловколювання, д. світловколюванню, з. світловколювання, о. світловколюванням, м. світловколюванні, к. світловколювання

Більше записів