Древослів

Словник Української Мови

світлотривкий

[sʋitlotrɪʋkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стійкий до впливу світла, що не вицвітає та не змінює своїх властивостей під дією сонячного проміння або штучного освітлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлотривкий, р. світлотривкого, д. світлотривкому, з. світлотривкого, о. світлотривким, м. світлотривкім

Більше записів