світлотінь

[sʋitlotinʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Градація світла й тіні на поверхні предметів, що передає їх об’ємну форму, фактуру та просторове розташування; основний засіб художньої виразності в образотворчому мистецтві.

  2. Розподіл освітлення та затемнених ділянок на зображенні (фотографії, кінокадрі тощо), що створює певний візуальний ефект або настрої.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлотінь, р. світлотіні, д. світлотіні, з. світлотінь, о. світлотінню, м. світлотіні, к. світлотіне

Більше записів