світлота

1. Фізична величина, що характеризує здатність джерела випромінювати світло; світловий потік, що випромінюється одиницею площі поверхні в певному напрямку. Одиниця вимірювання — кандела на квадратний метр (кд/м²).

2. (у переносному значенні) Внутрішня яскравість, духовне сяйво, чистота; символ розуму, знання, добра або божественного початку.

3. (застаріле або поетичне) Світло, сяйво, проміння.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |