1. (фотогр., опт.) Величина, що характеризує здатність об’єктива фотографічного апарата, телескопа тощо передавати світло; виражається відношенням діаметра діафрагми до фокусної відстані об’єктива.
2. (фотогр.) Ступінь освітленості знімального матеріалу (плівки, матриці), що залежить від комбінації значень діафрагми та витримки.