Древослів

Словник Української Мови

світлостійкий

[sʋitlostijkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Такий, що не змінює своїх властивостей (кольору, структури, міцності тощо) під дією світла, стійкий до вицвітання або руйнування світлом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлостійкий, р. світлостійкого, д. світлостійкому, з. світлостійкого, о. світлостійким, м. світлостійкім

Більше записів