1. Фізичне явище, при якому світло, проходячи через оптично неоднорідне середовище (наприклад, туман, дим, молоко), змінює напрям поширення внаслідок взаємодії з частинками речовини, що призводить до освітлення всього об’єму середовища.
2. У техніці та побуті — властивість матеріалів (наприклад, матового скла, окремих видів пластику, паперу) частково пропускати та одночасно розсіювати світлові промені, створюючи м’яке, ненапрямлене освітлення без чітких контурів джерела світла.