світлорозсіяння

[sʋitlorozsijɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізичне явище, при якому світло, проходячи через оптично неоднорідне середовище (наприклад, туман, дим, молоко), змінює напрям поширення внаслідок взаємодії з частинками речовини, що призводить до освітлення всього об’єму середовища.

  2. У техніці та побуті — властивість матеріалів (наприклад, матового скла, окремих видів пластику, паперу) частково пропускати та одночасно розсіювати світлові промені, створюючи м’яке, ненапрямлене освітлення без чітких контурів джерела світла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлорозсіяння, р. світлорозсіяння, д. світлорозсіянню, з. світлорозсіяння, о. світлорозсіянням, м. світлорозсіянні, к. світлорозсіяння

Більше записів