Значення
-
Фізична властивість матеріалу (наприклад, скла, пластику, мінералу), що полягає в здатності пропускати світлове випромінювання, але розсіювати його так, що крізь об’єкт видно лише нечіткі контури джерела світла або предметів; напівпрозорість, просвітність.
-
У техніці та матеріалознавстві — кількісна характеристика ступеня такого пропускання світла, що часто вимірюється у відсотках.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світлопрозорість, р. світлопрозорості, д. світлопрозорості, з. світлопрозорість, о. світлопрозорістю, м. світлопрозорості, к. світлопрозоросте