Фізична властивість матеріалу (наприклад, скла, пластику, мінералу), що полягає в здатності пропускати світлове випромінювання, але розсіювати його так, що крізь об’єкт видно лише нечіткі контури джерела світла або предметів; напівпрозорість, просвітність.
У техніці та матеріалознавстві — кількісна характеристика ступеня такого пропускання світла, що часто вимірюється у відсотках.