1. Здатність організму, органу чи окремих клітин (наприклад, сітківки ока) пристосовуватися до різних рівнів освітленості навколишнього середовища.
2. У фізіології зору — процес зміни чутливості зорового аналізатора під впливом світлового подразнення, що проявляється у здатності бачити як при яскравому освітленні (фотопічний зір), так і в умовах слабкого світла (скотопічний зір).