Древослів

Словник Української Мови

світло-блакитний

[sʋitlo-blɑkɪtnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має блакитний колір зі світлим відтінком; блідо-блакитний.

  2. Уживається як складова частина складних термінів або власних назв для позначення об’єктів, що мають такий колір (наприклад, світло-блакитний пігмент, світло-блакитна фарба).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світло-блакитний, р. світло-блакитного, д. світло-блакитному, з. світло-блакитного, о. світло-блакитним, м. світло-блакитнім

Більше записів