1. Стиль джазової музики, що виник у 1930-х роках, характерний чіткою ритмічною основою, імпровізацією та особливою манерою виконання, при якій окремі ноти мелодії ніби “розгойдуються” щодо основного ритму.
2. Стиль парного танця, що виник у США на основі лінді-хопу та інших афроамериканських танців і виконується під однойменну музику; характеризується імпровізаційністю, активним веденням партнера та характерними “кидковими” рухами.
3. У спорті (гольф, бейсбол) — технічний елемент, фаза розмаху ключкою або битою для удару по м’ячу.
4. У політиці та соціології — коливання, різка зміна громадських настроїв або виборчих переваг, що призводить до значної різниці в результатах голосування.
5. У фінансах — максимальна різниця між найвищим і найнижчим значенням ціни, курсу чи іншого показника за певний період.