светрик

1. Рідкісне українське прізвище.

2. У народній творчості та фольклорі (зокрема, у колядках) — образна назва зірочки, невеликого небесного світила, що вказує шлях або символізує добру звістку.

3. У діалектах — зменшувально-пестлива назва для світла (наприклад, сонячного променя), ліхтарика або маленького джерела світла.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |