светрик

[sʋɛtrɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне українське прізвище.

  2. У народній творчості та фольклорі (зокрема, у колядках) — образна назва зірочки, невеликого небесного світила, що вказує шлях або символізує добру звістку.

  3. У діалектах — зменшувально-пестлива назва для світла (наприклад, сонячного променя), ліхтарика або маленького джерела світла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. светрик, р. светрика, д. светрикові, з. светрик, о. светриком, м. светрикові, к. светрику

Більше записів