1. Присвійний прикметник від іменника “свекор”, що означає належність або стосунок до свекра (батька чоловіка), уживаний у поєднаннях на кшталт “свекрів батько” (свекор), “свекрі́в син” (чоловік стосовно своїх батьків).
2. (У значенні іменника, рідко) Те саме, що “свекор” — батько чоловіка для його дружини (невістки).