сватач

[sʋɑtɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка за дорученням родичів нареченого приходить до родичів нареченої з метою домовитися про шлюб; той, хто сватає.

  2. Той, хто виступає посередником при укладенні шлюбу, промовляє традиційні обрядові тексти під час сватання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сватач, р. сватача, д. сватачеві, з. сватача, о. сватачем, м. сватачеві, к. сватачу

Більше записів