Значення
-
Стародавній символ у вигляді рівностороннього хреста з загнутими під прямим кутом кінцями, що традиційно вважався знаком сонця, вогню, життя та благополуччя в культурах багатьох народів світу.
-
Центральний ідеологічний символ Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (нацистської партії) та Третього Рейху, що з 1930-х років став асоціюватися з тоталітарним режимом, геноцидом, війною та расовою ненавистю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свастика, р. свастики, д. свастиці, з. свастику, о. свастикою, м. свастиці, к. свастико
Походження слова (Етимологія)
Слово «свастика» походить з давньоіндійської мови, де svastika пов’язане зі svasti, що означає «успіх, благополуччя». Це слово утворене з основи su- (добрий, благий) та дієслова asti (він є), що споріднене з праслов’янським *jьstъ та українським «є». Таким чином, свастика буквально означає «той, що приносить добро» або «благословенний знак». В українській мові це слово є запозиченням з давньоіндійської, як і в багатьох інших мовах. Спочатку це був культовий знак у давніх релігіях, але згодом став емблемою німецького нацизму.