1. (від «сутяжний») У спосіб, властивий сутяжнику; з пристрастю до суперечок, процесуальних тяганин та звички довільно тлумачити закони на свою користь; схильно до сутяжництва.
2. (перен., розм.) Надмірно прискіпливо, дріб’язково, з упертістю та прив’язливістю в деталях; так, як робить людина, схильна до суперечок і формалізму.