Древослів

Словник Української Мови

сутуж

[sutuʒ] Іменник

Буква:С

Значення

(діал.) Важке, напружене дихання, задишка, задихання від втоми, хвороби або сильного зворушення.
(діал.) Тривога, журба, смуток, важкі думки; стан душевного непокою.
(діал.) Важка, стомлива праця; клопіт, турбота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сутуж, р. сутужа, д. сутужеві, з. сутуж, о. сутужем, м. сутужеві, к. сутуже

Більше записів