сутугуватий
[sutuɦuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має дещо сутугу постать, трохи згорблений, злегка сутулий.
-
У переносному значенні: який викликає почуття смутку, журби, сумний, похмурий (про вигляд, настрій тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сутугуватий, р. сутугуватого, д. сутугуватому, з. сутугуватого, о. сутугуватим, м. сутугуватім